Значущі події

Захист дипломних робіт бакалаврів 2023 р.

Чепіга Д. А. ДОСЛІДЖЕННЯ КІЛЕРНИХ СПОЛУК СЕКРЕТУЮЧИХ ДРІЖДЖАМИ РОДУ PICHIA ПРИ РІЗНИХ УМОВАХ ЇХ КУЛЬТИВУВАННЯ

Науковий керівник: д.б.н., проф. Божков А. І.

Чалкова Д. Д. РОЛЬ СИГНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ KEAP1-NRF2 У РЕГУЛЯЦІЇ ЦИТОПРОТЕКТОРНИХ РЕАКЦІЙ                                                         

Науковий керівник: професор, доктор біологічних наук  Клімова О.М.

Оніпко І. Р. ФОРМУВАННЯ АНТИБІОТИКОВИХ ГРАДІЄНТІВ У МАСИВАХ ПІКОЛИТРОВИХ КАПЕЛЬ ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ АНТИМІКРОБНОЇ ЧУТЛИВОСТІ E. COLI 

Наукові керівники: Божков А.І.; Дітріх П.С.

Практичний керівник: Брайтфельд М.

Логінова Д. В. Оцінка ступеню цитотоксичної дії прозапальних молекул DAMP в клітинному дебрисі 

Науковий керівник: професор, доктор біологічних наук  Клімова О.М.

Онопа Т. В. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ МОНОЦИТІВ У РОЗВИТКУ ІНДУКОВАНОГО ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ 

Науковий керівник: асистент   Бондар А. Ю.

Фіброз печінки – одна із форм вік-залежних патологій. Дослідження механізмів його розвитку,  лікування та попередження розширює можливості фармацевтичної біотехнології є важливою соціально значущою проблемою. Робота присвячена дослідженню реакції моноцитів під час розвитку індукованого фіброзу печінки у лабораторних тварин (щури лінії Wistar). Показано взаємозв'язок моноцитів та інших імунокомпетентних клітин у розвитку фіброзу печінки та встановлено імунотропні ефекти розроблених на кафедрі біологічних субстанцій на розвиток цієї патології.


Пащенко К. П. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕПОНУВАННЯ ВІТАМІНУ А В ПЕЧІНЦІ З ФІБРОЗОМ ТА ЙОГО РОЛЬ У ПАТОГЕНЕЗІ 

Науковий керівник: викладач Новікова А. В.; д.б.н., проф. Божков А. І.

Досліджено вплив вітаміну А на розвиток фіброзу печінки. В роботі на експериментальній Сu-індукованій моделі фіброзу печінки було показано, що введення вітаміну А в дозуванні 300 МЕ/100 г маси тіла тварин нормалізувало функціональну активність печінки, індукуючи розвиток спаєчної хвороби.

Груздєва С.В. РОЗРОБКА СПОСОБУ ІММОБІЛІЗАЦІЇ КЛІТИН ХЛОРЕЛИ НА ЦЕЛЮЛОЗНИХ НОСІЯХ 

Науковий керівник: доцент, к.б.н. Голтвянський А.В.

Мікроводорослі є одним з перспективних об'єктів біотехнології, оскільки їх біомаса багата на цінні поживні біологічно активні речовини (вітаміни, мікроелементи та ін.). Вони здатні акумулювати різноманітні токсичні сліди і в такий спосіб очищати водні середовища, використовуючись у галузі екобіотехнології. У роботі розглядаються сучасні методи іммобілізації мікроводоростей на різноманітних матрицях: целюлозі, модифікованих сполуках хітину та інших матеріалах.

Показано, що мобілізовані нитки Chlorella здатні ефективно зв'язувати іони ртуті, використовуючись у процесі очистки  забруднених стоків.

Дем’янова П. А. РОЗРОБКА СПОСОБУ ОТРИМАННЯ РОСЛИННИХ ПРОТЕАЗ З ПРОРОСТКІВ НАСІННЯ СОНЯШНИКА 

Науковий керівник: к.б.н., доцент Ковальова М.К. 

В роботі показано, що протеази, отримані з проростків соняшнику, шляхом фракціонування сульфатом амонію (30-60% насичення) зберігають ферментативну активність і можуть бути використані в клітинних та харчових технологіях.

Комбурлей Ю. О. РОЗРОБКА ТРИВИМІРНОЇ МОЛЕЛІ КУЛЬТУРИ ЕНДОТЕЛІАЛЬНИХ КЛІТИН КРОВОНОСНИХ СУДИН ЛЮДИНИ. АНАЛІЗ АНГІОГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОДЕЛІ

Науковий керівник: Доктор біологічних наук, профессор, Клімова О.М.

На базі лабораторії біомедичної інженерії в університеті Делхаузі Галіфакс, Нова Шотландія, Канада) було розроблено тривимірну модель культури ендотеліальних клітин кровоносних судин людини. Для розробки було отримано лінію ендотеліальних клітин пуповинної вени людини (HUVEC) від Американської колекції типових культур. Тривимірні структури було створено методом підвішування крапель у 384-лунковому планшеті. За 24 години інкубування суспензії клітин HUVEC у 384-лунковому планшеті спостерігалось формування тривимірних структур культури у формі сфер діаметром  ~ 100µл.  Маса крапель об’ємом 25 µл із обраною концентрацією клітин (150 клітин на 25 µл середовища) є оптимальною для підтримання сили поверхневого натягу у лунках, за рахунок якої краплі утримуються у підвішеному стані. Попередня обробка планшетів 0,1% розчином Pluronic F108 сприяє запобіганню адгезії клітин до поверхні лунок. Отже, метод вважається оптимальним для створення тривимірної культури ендотеліальних клітин кровоносних судин людини.

Стребкова А. В. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ РЕНІН - АНГІОТЕНЗИНОВОЇ СИСТЕМИ В РОЗВИТКУ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ І ПІДХОДИ В ТЕРАПІЇ 

Науковий керівник: д.б.н., проф. Божков Анатолій Іванович, викладач Новікова Анна Вікторівна

Панкратова А.О. МОДЕЛЮВАННЯ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИНАХ     

Науковий керівник:  д-р. біол. наук,  проф. Божков А.І.

Казакова М. О. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ХЛОРОГЕНОВОЇ КИСЛОТИ В РЕГУЛЯЦІЇ АНТИТОКСИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ПРИ ОТРУЄННІ ІОНАМИ МІДІ

Науковий керівник: проф., д.б.н. Божков Анатолій Іванович  

Фрол В. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ КАЗЕЇНІВ З МОЛОЗИВА ТА МЕТОДІВ ЇХ КОНТРОЛЮ

 Науковий керівник: доцент, к.б.н. Голтвянський А.В.

Шведов О.М РОЗРОБКА СПОСОБІВ ОТРИМАННЯ БІЛКІВ ТА АМІНОКИСЛОТ ІЗ СОНЯШНИКОВОГО ШРОТУ 

Науковий керівник: д.б.н., проф. Божков А.І; аспірант Ганін В.Ю.



Гладкий О.Ю. МЕХАНІЗМ РЕГУЛЯЦІЇ МЕТАНОУТВОРЕННЯ ТА РОЗРОБКА ПРОГНОСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ 

 Науковий керівник: д.б.н., проф. Божков А.І.

Пасічник В. Р. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЙ ОТРИМАННЯ ПОЛІФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК З СОНЯШНИКОВОГО ШРОТУ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

 Науковий керівник: д.б.н., проф. Божков А.І.